ПЕРЕЛОПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех.
1. Перегортати, пересипати або змішувати що-небудь сипке лопатою, а також перекидати з одного місця на інше. Біля комор жилава, у літах жінка перелопачувала змокріле після вчорашнього дощу зерно (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 760); Доводилося вдруге перемолочувати солому і втретє перелопачувати ячні посліди, щоб здобути пригорщ зерна (Вол., Озеро.., 1959, 30); Щоб прискорити дозрівання компостів, дуже корисно купу, приблизно через один місяць після закладання, перелопатити — перекласти на нове місце (Добрива.., 1956, 66); * Образно. Сьогодні і небу, і сонцю млостилося, нездужалось, і далечінь стояла така, ніби на ній хтось перелопачував сонячне проміння із місячним (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 49).
2. перен. Перемішувати що-небудь або змішувати за допомогою пристроїв, що нагадують лопату. Лопасті гвинтів, повільно повертаючись, перелопачували воду, і човен помаленьку зрушив з місця (Трубл., Шхуна.., 1940, 163); Могутні валки перелопачують заміс апатитового концентрату з сірчаною кислотою (Рад. Укр., 2.VІ 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 219.