ПЕРЕЛІ́Г, ло́гу, ч.
1. Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості грунту. Ори і засівай лани, Коси широкі перелоги..! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 83); [Єлисей:] Якщо доорали того перелога, що над яром, то нехай починають клинка від шляху (Кроп., III, 1959, 299); Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі. Продовжували застосовуватися також переліг і двопілля (Іст. УРСР, І, 1953, 122).
2. Земля, що ніколи не оброблялась; цілина. В цілину, на перелоги знайшов трактор вже дорогу (Укр.. присл.., 1955, 373); Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (Гончар, Таврія.., 1957, 638): * Образно. Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на ко́го. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю свій переліг — убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива Колись-то будуть (Шевч., II, 1963, 402).
Лежа́ти перело́гами — бути необробленим (про землю). На селянських землях — на багатирських клинах — зеленіли смуги; орали на зяб. Але бідняцькі осьмини та опруги лежали перелогами (Головко, Вибр., 1936, 396); Підніма́ти перело́ги (перелі́г) — орати давно або ніколи не орані землі. Вийшли в поле ми орати, Перелоги піднімати (Перв., З глибини, 1956, 312); Ось він [трактор] іде, підніма перелоги, Радістю спраглі поля засіва (Дор., Літа.., 1957, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 215.