ПЕРЕМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся, док., розм.
1. Відважуватися на що-небудь. Почувала [Гаїнка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста. Одначе перемоглася (Гр., II, 1963, 400).
2. Протягом якого-небудь часу жити, долаючи нестатки, хворобу або якісь перешкоди; перебуватися. Дівчина з ума не йде.. Ще ледве перемігся він до півдня, а там запріг та й поїхав у село Лани (Вовчок, І, 1955, 353).
3. перен. Боротися між собою, змагатися в силі і т. ін. Повстають в утомленій голові молодого ученика суперечні думки, що між собою борються, перемагаються (Мак., Вибр., 1954, 50).
4. тільки недок. Пас. до перемага́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 222.