ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., через що.
1. Різким швидким рухом перекинути що-небудь через щось або в інше місце. Переметнув [Голобородько] через плече речмішок, взяв чемодан (Голов., Тополя.., 1965, 274).
2. Швидко перестрибнути, перескочити через яку-небудь перешкоду. Серед тих, хто при в’їзді в Чаплинку крадькома шугонув із шляху в сутінь акацій, був і Яре-сько. Переметнув конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір’я, друге (Гончар, II, 1959, 88); // Швидко подолати який-небудь простір. Бану переметнув через вигін, навпростець, зайшов на край села (Чаб., Балкан. весна, 1960, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 224.