ПЕРЕМО́ВИНИ, вин, мн., рідко. Те саме, що розмо́ви. І пан Тибурцій, заздрощами повен, Німує серед людських перемовин І галасу гостей не поміча (Рильський, Вибр., 1937, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 230.