ПЕРЕМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемолоти́ти. Приказує йому [змій]: — У мене є на току триста скирт усякого хліба. Щоб він до світу був увесь перемолочений (Укр.. казки, легенди.., 1957, 150); Йому кинувся в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної (Добр., Очак. розмир, 1965, 192); // перемоло́чено, безос. присудк. сл. Скільки хліба ціпами на них [дворищах] перемолочено (Ю. Янов., V, 1959, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 232.