ПЕРЕМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех.
1. Молотити все або багато (хліба, зерна). Скільки він вижав, перемолотив та перевіяв тими руками хліба на панщині за свій довгий вік! (Н.-Лев., II, 1956, 172); // перен. Знищувати, губити; // безос. — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Тют., Вир, 1964, 382).
2. Молотити ще раз, повторно або заново, по-іншому; // перен. Знову, багато разів повертатися до того самого, обговорювати те саме. Остатніми часами в "Литературном обществе" почались різні звади і скандали, касації виборів і т. і.; люди вештаються, по сто раз перемолочують різні "інциденти" (Л. Укр., V, 1956, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 232.