ПЕРЕМОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм.
1. Дуже змучити; завдати великої прикрості.
2. Змучити, замучити всіх або багатьох; завдати прикрості всім або багатьом. Багато звірів чоловік половив і повернув у своїх невольників, а інших багато перемордував і прогнав у далекі ліси, в дебрі та степи (Фр., IV, 1950, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 232.