ПЕРЕНО́СНИЙ, а, е. Алегоричний, не буквальний зміст, не пряме значення слова і т. ін. — Чому ви так пізно прийшли? — спитала [Олена]. І саме тому, що від цих слів облилася рум’янцем, Орест Білинський не знав, як йому розуміти її слова: у прямому чи, може, чого доброго, у переносному значенні? (Вільде, Сестри.., 1958, 314); Вплив поезії Шевченка на Свидницького виявився і в безпосередніх запозиченнях, особливо публіцистичного характеру, і в способі переносного використання церковнослов’янізмів (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 417).
ПЕРЕНОСНИ́Й, а, е. Який можна переносити з місця на місце, пристосований для перенесення. Коли поставлять залізну грубку або куплять переносний камін, я зможу тут жити (Коцюб., III, 1956, 403); Стрекотали кінокамери.. Шипіли переносні, портативні магнітофони (Рибак, Час.., 1960, 861).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 238.