ПЕРЕОДЯ́ГНУТИЙ, рідко ПЕРЕДЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переодягну́ти і передягну́ти. — От історія. Що ж мені з нею робити? — подумав Тимко. — А що, коли це шпигун, переодягнутий у жіночу одежу, і прикинувся божевільним (Тют., Вир, 1964, 355); Кесар Борис із боярами своїми й переодягнутими легіонерами наробили чимало зла й завдали неймовірної шкоди руській раті (Скл., Святослав, 1959, 507); * У порівн. Молодиця з немовлям на руках — білолиця, незагоріла. Наче переодягнута панночка (Головко, II, 1957, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 240.