ПЕРЕПА́ЛКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що перестрі́лка. Маковей був у різних перепалках, але зараз йому здавалося, що він уперше оце потрапив під такий обстріл (Гончар, III, 1959, 363); Вночі перепалку вели ми коротку: Ходили в розвідку, взяли "язика" (Нех., Під.. зорею, 1950, 92).
◊ Потрапля́ти в перепа́лку (перепа́лки) — опинятися в скрутному становищі. Молодший лейтенант Теличко був ветеран,.. з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (Гончар, III, 1959, 335); Он Беккі не сміялася так з Тома Сойєра, хоч той потрапляв у куди складніші перепалки (Чаб., Катюша, 1960, 127).
2. перен. Запекла галаслива суперечка; сварка. Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить; І перепалка закипіла, Одна другу хотіла бить (Котл., І, 1952, 246); В диспуті Лебідь брав пасивну участь. Протягом усієї гарячої перепалки між Шафоростом і Надією він сидів спокійно, з іронічною посмішкою, ніби все те, про що сперечалися, йому вже давно відоме (Баш, Надія, 1960, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 244.