ПЕРЕПИНА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. рідко. Говорячи, зупинятися без потреби. Галушкою вдавивсь (як хто перепнеться в мові) (Номис, 1864, № 12932).
2. тільки недок. Пас. до перепина́ти1.
ПЕРЕПИНА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Зав’язуватися ще раз, повторно або заново, по-іншому (перев. хусткою). — Варко, чого там огинаєшся! — Та дайте хоч перепнутися (Вас., III, 1960, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 247.