ПЕРЕПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, док., розм. Те саме, що переполо́хатися. Почалося полювання. Тюлені переполошилися, вони хрюкали, били плавцями, переверталися, незграбні, великі, намагались врятуватися (Трубл., І, 1955, 147); — Чого поспішаєш? — затримав його Остапчук. — Розкажи, де був? Ти, здається, десь їздив... — Я? — переполошився Кулик. — А чого це ти питаєш?.. (Жур., Дорога.., 1948, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 258.