ПЕРЕПОЛІ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до переполі́скувати. — Білизна, мовила [мати], прана й переполіскувана у гірській воді, це не то, що в воді міста (Коб., III, 1956, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 257.