ПЕРЕПО́Н, у, ч.: Нема́є (нема́) перепо́ну кому — те саме, що Нема́є (нема́) перепо́ни (див. перепо́на). Йде скотина, — нема перепону — через грядки так і чеше (Мирний, І, 1949, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 258.