ПЕРЕПОЯ́САНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до перепояса́ти. На кіноплівці Дорка була маленька дівчинка, яка соромливо тулиться до величної Горпини, перепоясаної кулеметними стрічками, з автоматом і гранатами (Ю. Янов., Мир, 1956, 272); Темно-синій, туго перепоясаний ватник Бондарчука майже зливається з темрявою (Вол., Місячне срібло, 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 259.