Що oзначає слово - "переправа"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕПРА́ВА, и, ж.

1. Дія за знач. переправля́ти1, перепра́вити1 1 і переправля́тися, перепра́витися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, — і коліно річки зникало йому з очей (Коцюб., І, 1955, 354); На березі іще раз Цілував дівчаток любих; Бо вони за переправу Тільки сю приймали плату (Л. Укр., IV, 1954, 161); При переправі через невелику, але бурхливу річку посковзнувся Дмитріїв кінь і Дмитрій упав у воду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 438).

2. Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); — Он звідти, — показав учитель, — і тепер показують місце старовинної переправи через Дніпро — з полтавського боку до нас (Ю. Янов., II, 1954, 123); // Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону. Тисячі найрізноманітніших засобів переправи — баркасів, човнів-душогубок, плотів, бочок, дощатих воріт і всього, за що тільки могла вхопитись людина, щоб не потонути, — все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра (Довж., Зач. Десна, 1957, 304); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (Гонч., Вибр., 1959, 152); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 259.