ПЕРЕРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перерива́ти1. Нараз серед сміху нагадувалась [Галя] і переривала сміх.. Таке переривання сміху виглядало дуже дивно (Март., Тв., 1954, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 265.