Що oзначає слово - "перериватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕРИВА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док.

1. Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися. [Люцілла:] Я згубила рибку!.. Шнурочок певне перервався… (Л. Укр., III, 1952, 307); Закурює. А воно ще як навмисне і папір: крутив-крутив — перервалась цигарка (Головко, І, 1957, 337); * Образно. Наталка ледве не переривається, так старається. І пісню підтягає тоненьким голоском (Панч, В дорозі, 1959, 289); * У порівн. Ось щось злегка луснуло — наче перервалася нитка (Мирний, IV, 1955, 308); // Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним, і т. ін.). Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки,.. перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Вовчок, І, 1955, 323); Шар вершини скидової гори (наприклад, вапняк) раптом переривається і продовження його знаходиться на дні провалля (Фіз. геогр., 5, 1956, 104).

На́дво́є (напопола́м, наче́тверо і т. ін.) перерива́тися (перерва́тися) — виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля. Напополам перервусь, а таки добюся свого (Головко, II, 1957, 474); Перерва́лася ни́тка див. ни́тка; [Працю́є, співа́є, танцю́є і т. ін.], як не перерве́ться — виявляє велику активність у праці, співах, танцях і т. ін.; дуже активний хто-небудь. Жайворонки, як не перервуться, щебечуть (Мирний, IV, 1955, 308); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься (Ю. Янов., І, 1954, 48); [Роби́ти] хоч перерви́сь — багато, тяжко робити, працювати. Нічого, вибємось у люди — легше стане. А поки зі злиднів виліземо — роби хоч перервись (Головко, II, 1957, 401).

2. Припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово (про дію, течію, розвиток чого-небудь). Заробок не переривався, але, противно, навіть подвоївся (Фр., III, 1950, 66); Цей дивний сон переривався, і пробудження кожного разу було аж надто прикрим (Полт., Повість.., 1960, 385); Максим спіткнувся, закляв, та з тим і думка його перервалася (Кобр., Вибр., 1954, 131); Знову на кілька днів перервалося сполучення з більшою частиною села, що лежала по той бік річки (Сміл., Сад, 1952, 254); Дихання мені перервалося; Розмова перервалася; // Раптово, одразу замовкати на короткий проміжок часу або, рідше, назовсім (про голос, звуки, шум і т. ін.). І вчувається мені, що шелестить весняна вода на порогах в Росі, а вряди-годи шелест переривається (Н.-Лев., III, 1956, 316); Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Янов., II, 1958, 38); Голос перервався у нього, і жаль скривив губи (Коцюб., II, 1955, 378); В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Грим., Незакінч. роман, 1962, 304); * У порівн. Довго безмовна була вона, очі рясними сльозами Сповнились їй, і голос немов перервався дзвонистий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 90).

3. перен., розм. Робити, виконувати що-небудь, стараючись з усієї сили; надриватися. Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Хотк., І, 1966, 102); Галька переривалась, свій город полола. Паськам вязала, копала, приробляла корму телиці на зиму (Горд., Заробітчани, 1949, 18); // Кричати з усієї сили. Марно старшина та голова земкому переривались, закликаючи людей до порядку (Смолич, Мир.., 1958, 186).

4. тільки недок. Пас. до перерива́ти1. Промова переривалася оплесками.

ПЕРЕРИВА́ТИСЯ2, а́ється, недок. Пас. до перерива́ти2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 265 - 266.