ПЕРЕРО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. переро́джуватися, перероди́тися. І публіка, і ми, актори, забували, що виконавцеві тоді було вже 56 років. Марко Лукич [Кропивницький] перероджувався, молодшав. На таке переродження здатні лише виняткові акторські індивідуальності (Минуле укр. театру, 1953, 57); Йому трапилось зійтися з Кірсановим, і почалося його переродження на особливу людину (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 298); Під впливом нікотину поступово відбувається так зване переродження серцевого м’яза, внаслідок чого знижується працездатність [серця] (Наука.., 7, 1957, 27).
2. перен., зневажл. Втрата революційного світогляду під впливом реакційної ідеології; ідейно-політичний занепад. Російські марксисти давно вже вказують на те переродження старого російського, класичного, революційного народництва, яке невпинно відбувається з вісімдесятих років минулого століття (Ленін, 8, 1970, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 269.