ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати когось повірити в що-небудь, погодитися з чимось; переконувати когось фактами. Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (Горд., Чужу ниву.., 1947, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 273.