ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселений куди-небудь. Ви вже.. не дивитеся і на переселенців, що виставилися з-під своїх наметів і цікаво вас озирають (Мирний, IV, 1955, 312); Розмова найбільше крутилася навколо переселенців, які завтра виїжджають із села (Стельмах, І, 1962, 13); Заселяючи Північну Америку, англійці на Атлантичному узбережжі зіткнулися з переселенцями з Франції, Голландії, Іспанії (Нова іст., 1956, 30); * Образно. — А ваші сибірські кедри — це ж просто казка! Велику, велику ви робите справу з цими переселенцями (Донч., VI, 1957, 455).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 273.