ПЕРЕСИ́ЧЕНО. Присл. до переси́чений 2. Його уста в зневажливій красі Кривились пересичено й ліниво (Рильський, Марина, 1944, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 277.