ПЕРЕСТРІВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕСТРІ́ТИСЯ і ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯ, і́неться, док., діал. Зустрічатися. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими; мовчала й Хима, та думи їх близесенько літали коло одного осередка, перестрівались та, здавалось, розмовляли межи собою… (Коцюб., І, 1955, 90); Першого дня нічого не перестрілося війську козацькому (Вовчок, І, 1955, 332); — Знову розійшлися наші дороги. Тільки, дивися, ще, мабуть, перестрінуться вони (Жур., Дорога.., 1948, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 288.