ПЕРЕСІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕСІ́КТИСЯ, січе́ться; мин. ч. пересі́кся, лася, лося; док. Пересікати, перехрещувати один одного; перетинатися. По стінах майже порожнього напівтемного вагона пересікалися геометричні фігури світляних плям (Коп., Вибр., 1948, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 278.