ПЕРЕТВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перетвори́ти. Широка панорама країни, перетвореної в процесі соціалістичного будівництва, подана в третій повісті поеми «Безсмертя» М. Бажана (Іст. укр. літ., II, 1956, 175); Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі, перетвореному на голубник, кублилися його голуби (Смолич, V, 1959, 16); Хлопчик далі йшов по окупованій землі. Далеко попереду летіла про нього звістка. Це була ідея, перетворена в рух (Ю. Янов., II, 1954, 12); // перетво́рено, безос. присудк. сл. Панський каретний сарай було перетворено в клуб (Гончар, II, 1959, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 294.