ПЕРЕТВО́РЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. перетво́рювати, перетвори́ти і перетво́рюватися, перетвори́тися. З нагоди злиття партизанських груп і перетворення їх в одну частину Червоної Армії було скликано урочистий мітинг (Смолич, V, 1959, 646); В недалекому майбутньому термоелементи почнуть застосовуватися в південних районах країни для безпосереднього перетворення сонячної енергії в електричну (Наука.., 12, 1956, 34).
2. Різка або несподівана зміна, що відбувається з ким-, чим-небудь. Помившись холодною водою, вона почала вбиратись перед дзеркалом… Тут невеличке дзеркальце відразу почало показувати Уляні такі зворушливі зміни й перетворення, що вона аж розхвилювалась (Довж., І, 1958, 329); Бачура з вдячністю дивився на Коваліва. Просто дивно, звідки оцей старий гідротехнік знає подробиці величезного плану перетворення природи? (Чаб., Тече вода.., 1961, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 294.