ПЕРЕТО́НИТИ, ню, ниш, док., розм. Те саме, що перето́ншити. [Грицько:] Нічого тонкого не треба, бо як перетоните, то ще перерветься .. А от як більше щирості, то воно гаразд і буде (Мирний, V, 1955, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 299.