ПЕРЕТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Пережити сильну тривогу. Багато перебув, багато переболів, багато перетривожився, нім дістався до своїх родимих, виплаканих гір (Хотк., II, 1966, 104); — А я за тебе перетривожилась, — зводить на Романа голубі очі Наталка (Цюпа, Грози.., 1961, 53); Пропав Стьопка, як у воду впав.. Перетривожилась генеральша. Де Стьопка? Де він дівся?.. (Мирний, II, 1954, 104); — Вирував? — радісно промовив Чидор. — А я так перетривожився. Аж злякався (Багмут, Щасл. день.., 1959, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 301.