ПЕРЕТЯ́ЖКА, и, ж.
1. Дія за знач. перетяга́ти, перетягти́ і перетяга́тися, перетягти́ся та її наслідки. Сильний сонячний пригрів нерідко спричинює у сіянців дуба грибну хворобу, яка має назву перетяжки кореня (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 220).
2. Дуже тонке, звужене місце. У деяких перетинчастокрилих черевце майже зрослося з грудьми (пильщики), в інших воно сполучається з грудьми тоненькою, ніби стебло, перетяжкою (Шкідн. поля.., 1949, 108); // Те, чим що-небудь перетягується.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 304.