ПЕРЕХАМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Перекусити нашвидкуруч, похапцем; перехопити (у 9 знач.). Пронеслась чутка, що орда підступає; зібрався чоловік, щоб з’їхать у друге місце, і ввійшов у хату перехамнуть (Номис, 1864, № 12000); — То сідайте, поки нікого нема, та хоч перехамніть трішки… (Кучер, Прощай.., 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 306.