ПЕРЕХО́ВАНЕЦЬ, нця, ч. Той, хто переховується. В цьому червонуватому півсмерку ворушилися і вовтузилися темні тіні і бліді лиця перехованців (Смолич, II, 1958, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 310.