ПЕРЕХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехова́ти2. Він [збірник], я певний, благополучно дійде до мене і так само благополучно буде перехований од тих, кому його не треба читати (Коцюб., III, 1956, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 310.