ПЕРЕ́ЇЗД, у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший. Низом попід скалою переїзд був вільний (Фр., II, 1950, 35); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Янов., II, 1954, 154); // Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або грунтовою дорогою. Мовчки перейшли [Калина з Оленкою] переїзд на колії й пішли повз нивки (Козл., Ю. Крук, 1950, 22); Полотно залізниць можна переїжджати тільки в місцях, спеціально пристосованих і обладнаних для цього, — через переїзди (Автомоб., 1957, 285).
ПЕРЕЇ́ЗД, у, ч.
1. Дія за знач. переїжджа́ти, переїзди́ти, переї́хати 1-3, 5. Я через тиф та через переїзди запустила переписку, розминулася з листами і от нічого не знаю, що діється в світі (Л. Укр., V, 1956, 62); Евакуація привчила Марію до всякої роботи, тому переїзд у село і робота в колгоспі не здалися їй чимось надміру тяжким (Руд., Остання шабля, 1959, 21); При переїзді через якесь село, де він [Врангель] зробив коротку зупинку, щоб показати себе народові, його обступили греки-колоністи, засипали скаргами (Гончар, II, 1959, 295).
2. у знач. присл. переї́здом, розм. По дорозі звідкись куди-небудь; зупинившись під час подорожі; проїздом. Може, вам коли переїздом траплялось бувать у Пирятині? (Греб., V, 1957, 319); За цей короткий час, як я бачив його переїздом у Львові, він значно змінився на гірше (Коцюб., III, 1956, 339).
3. розм. Відрізок між двома пунктами путі, який проїжджають без зупинки, а також час, потрібний для подолання цього відрізку. В Канеї ми були лиш кілька годин. А тепер великий переїзд в 48 годин морем (Коцюб., III, 1956, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 186.