ПЕРЕЇ́ЗНИЙ, а, е. Який переїздить з місця на місце; пристосований для переїздів з місця на місце. На службі [князь-мурин] у переїзного товариства комедіянтів (Л. Укр., IV, 1954, 134); Переїзний пункт "Союздруку".
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 186.