ПЕРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до перо́н. Перонний дах; // Який міститься на пероні. Поїзд спиняється. Світло перонного ліхтаря упало в купе, освітило постать Людмили (Головко, І, 1957, 456).
∆ Перо́нний квито́к, зал., заст. — квиток на право входу на перон. Взявши перонні квитки, ми опинились на платформі (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 330.