ПЕРШОДЖЕРЕЛО́, а́, с.
1. Те, що дає початок чому-небудь, є основою чогось. Наша художня культура живиться з глибоких першоджерел народної творчості (Мист., 5, 1955, 22); З природних джерел світла головне значення має для нас Сонце, бо світло, випромінюване Сонцем, е першоджерелом більшості енергетичних запасів, які має людство тепер (Курс фізики, III, 1956, 254).
2. Безпосереднє джерело яких-небудь відомостей. [Лариса:] Як? Ти знаєш [про Шметелюка]? [Лотоцький:] З першоджерел. Тому я пропонував тобі не брехати (Мик., І, 1957, 252); — Як відомо, першоджерело — найкраща інформація (Собко, Справа.., 1959, 88); Із першоджерел Шевченко міг і не знати про клітинну теорію, але ж вплив її, благотворний вплив на всі галузі науки та життя він, безперечно, почував на всьому тому, до чого тільки приторкався своїм чуттям поетичним (Тич., III, 1957, 123).
3. Оригінальна основоположна праця в якій-небудь галузі науки, культури і т. ін. — Чого ми маємо соціалістичну теорію брати не з першоджерела, а споживати якусь жуйку австрійського міністра Шеффле? (Кол., Терен.., 1959, 323); В світлі завдань, поставлених XX з’їздом КПРС перед суспільними науками, ще більшого значення набуває звертання до першоджерел, широке використання архівних і музейних фондів (Рад. літ-во, 1, 1957, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 339.