ПЕРШОКУ́РСНИК, а, ч. Студент, слухач першого курсу. Після лекцій вони, студенти-першокурсники фізмату, пішли братися на комсомольський облік (Гончар, IV, 1960, 37); Розпочалися канікули, студенти старших курсів поїхали на практику, а нас, першокурсників, відпустили на всі чотири сторони (Чаб., За півгодини.., 1963, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 339.