ПЕСИМІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Сповнений песимізму; протилежне оптимістичний. У нас доволі песимістичний настрій. На Думу надії мало (Коцюб., III, 1956, 290); Теоретики буржуазії з допомогою песимістичних пророцтв намагаються ідейно обеззброїти трудящі маси, змусити їх повірити в безглуздість боротьби за краще майбутнє (Ком. Укр., 5, 1961, 72); Засуджуючи песимістичну, сльозливу поезію, у вірші «Не бував ти у наших краях» Тичина радить поетам повчитися у народу (Рад. літ-во, 1, 1958, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 341.