ПЕТЛЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Який утворює петлі (у 2 знач.); звивистий. Петляста стежина, яку ледь помітно у високих травах, розходиться на два боки (Воронько, Казка.., 1957, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 345.