ПИЛУВА́ТИЙ, а, е. Який має вигляд пилу (у 2 знач.). Тут [на сортувальній], як і раніше, працювали малі діти і кілька жінок — вибирали з кучугури пилуватої руди кускувату (Коцюба, Перед грозою, 1958, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 353.