ПИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., заст. Учасник пиру, любитель пирів, бенкетар, бенкетник. Пішов [блазень] мало не до дверей, до тих безмовних.. пирувальників, яких покликано сюди лиш для кількості (Загреб., Диво, 1968, 550).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 357.