ПЛА́ВИТИ 1, влю, виш; мн. пла́влять; недок., перех.
1. Перетворювати тверді тіла (метал, скло і т. ін.) в рідкі, нагріваючи їх до високої температури. Він плавив сталь,.. засівав лани (Жур., Вечір.., 1958, 282); Попадаючи в пісок, блискавка плавить його, утворюючи своєрідної форми трубки, які називаються в народі громовими стрілами (Фізика, II, 1957, 93).
2. Нагріваючи що-небудь, робити його рідким або м’яким; розтоплювати. Плавити віск.
ПЛА́ВИТИ2, влю, виш; мн. пла́влять; недок., перех., діал. Сплавляти. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки [колоди], що йдуть водою (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 556.