ПЛАВНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до пла́вні. Плавневі землі; // Який знаходиться, росте або водиться в плавнях. Птахи.. спускаються тут цілими табунами, щоб перед відлітом у вирій перепочити на плавневих далеких від гулу війни озерах (Гончар, II, 1959, 372); Плавневий очерет; Плавневий шуліка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 556.