ПЛАЙ, ю, ч., діал. Стежка в горах. Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці (Фр., IV, 1950, 413); [Юрасик:] І знов стежки розбіглися в два боки. Гірські плаї, неначе ті потоки, Розходяться галузками щомиті (Воронько, Казка.., 1957, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 558.