ПЛАКА́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до плака́т. Тематика українських революційних плакатів свідчить, що Великий Жовтень змінив напрям розвитку плакатного мистецтва (Укр. рад. граф., 1957, 17); // Який виготовляє плакати. Плакатна майстерня.
2. Схожий на плакат яскравістю барв, простотою малюнка і т. ін.; власт. плакатові, плакатам. Вона говорила плакатні слова, ..які здаються офіційними, ..але в її вустах.. вони ставали зрозумілими й потрібними (Собко, Срібний корабель, 1961, 190); Плакатна манера.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 559.