ПЛАКА́ТНИК, а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.). Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (Укр. рад. граф., 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 559.