ПЛАНА́РІЇ, ій, мн. (одн. плана́рія, ї, ж.). Дрібні війчасті болотяні, річкові й грунтові черв’яки. Якщо в одного з видів плоских червів — планарії — відрізати головну частину, то замість неї виростає нова голова, яка цілком заміняє відрізану (Вибр. праці Богомольця, 1969, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 561.