ПЛАСТИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пласти́нка. Папірець можна ще скласти в пластиночку й пропхати у вузьку щілину поміж товстими дверима й одвірком (Козл., Сонце.., 1957, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 565.