ПЛАЦ, у, ч.
1. Площа для військових парадів і стройових занять. Роту вивели на плац для головної солдатської науки — марширування (Тулуб, В степу.., 1964, 107).
2. діал. Майдан. Я й досі пам’ятаю.. ту улицю широку і той плац великий, де ярмарок стояв (Вовчок, VI, 1956, 250); Цілий плац на розі улиць Панської і Зеленої заповнений був людьми, деревом, камінням (Фр., V, 1951, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 571.